ЧИТАННЯ – ОДНЕ ІЗ ДЖЕРЕЛ МИСЛЕННЯ
ТА РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ
В.Сухомлинський
Бібліотека працює над проблемою:
«Нові форми масової популяризації літератури в шкільній бібліотеці»
Завдання шкільної бібліотеки:
- Формувати бібліотечний фонд з урахуванням змісту навчання в НВК, згідно з його інформаційними й виховними функціями, запитами та інтересами користувачів.
- Пропагувати книгу й читання, підвищувати бібліотечну культуру школярів засобами системи бібліотечно-бібліографічних уроків, проведення Тижня дитячого читання, конкурсу «Книгоманія» тощо.
- Вести пошук нових форм масової роботи по вихованню поваги до традицій, мови, мистецтва, історії українського народу та інших народів світу.
- Систематично направляти бібліотечне обслуговування учнів на активізацію інтелектуального, духовного потенціалу регіону, закріплення сучасного рівня системи освіти, зростання загальної культури підростаючого покоління.
- Проводити моніторингові дослідження щодо читацьких уподобань учнів, їх потреб, поповнення бібліотечного фонду, стану забезпечення учнів підручниками на навчальний рік.
- Вести роботу по збереженню шкільних підручників через участь у масових заходах: конкурсах, шкільній акції «Живи, книго!» тощо.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Яким би не був різностороннім та всепожираючим ІНТЕРНЕТ, він все ж таки не в силах відмінити простого бібліотекаря. Комп’ютерний монітор не в змозі замінити книгу. Є надія, що «хранителі давнини» - бібліотекарі не перетворяться в сторожів «факультету непотрібних речей».
Де ж ще, як не в бібліотеці, нині живучі можуть зустрітися з цілими минулими поколіннями? Всілякі спроби диктаторів обмежити владу книги були безуспішні. Книга «вискакує» з полум’я. Книгу знищували в одному місці – вона знаходилася в іншому. Деякі частини тиражів всерівно зберігаються. Наприклад, в бібліотеці ім.Короленка, в Харкові, є і такі книги, які по даним світової бібліографії вважаються зниклими або нараховуютья в поодинокому екземплярі. Це відноситься, наприклад, до кількох десятків старопечатних видань, випущених українськими типографіями 17-18 століть.
Найбільші бібліотеки формують свої фонди на протязі століть. І наша Червонооскільська шкільна бібліотека створена дуже давно, напевне, скільки існує в селі школа стільки існує при ній і бібліотека – майже 105 років.
Ми не піднімали архіви, але, зі слів старих вчителів, встановили що бібліотекарем після війни з 1945 по 1966 роки була Шаповал Феня Григорівна, а бібліотека знаходилася в «червоній» школі на другому поверсі в маленькому класі, де пізніше знаходився фонд підручників. В бібліотеці збереглися книги випущені в 1946 році (відповідно інвентарній книзі №1). Після того, як в 1961 році було побудовано нову («білу») школу, бібліотеку перевели туди. Вона розміщувалася на першому поверсі, в приміщенні де зараз переконструйоване на вбиральні. За Шаповал Ф.Г. бібліотекарем стала Галина Вікторівна Федорченко, а потім з 1972 по 1974 роки працювала Булавіна Любов Іванівна, яка стала незабаром вчителем рідної мови і літератури, а зараз на заслуженому відпочинку - пенсіонер. Після капітального ремонту «червоної» школи та в зв’язку з тим, що стали безплатними підручники, і приміщення в новій школі стало не вистачати, то бібліотеку перевели в найбільший клас першого поверху «червоної» школи, де потім була класна кімната початкової школи (класовод Гнилицька В.В.).
Довгий час після Булавіної Л.І. бібліотекарем була Денисенко Даніїла Іванівна, а з 1990 року по 30.08 2011 року - Сєрова Надія Костянтинівна. З вересня 2011 року завідувати бібліотекою почала я – Петренко Валентина Федосіївна.
При Сєровій Н.К. бібліотечний фонд розміщувався в приміщеннях бувшого шкільного музею, в 4 невеликих кімнатах з читальним залом. Також було відведено 2 класні кімнати під збереження підручників.
В зв’язку з реформуванням закладу в навчально-виховний комплекс (вересень 2011р.) бібліотечний фонд частково переміщується знову в будівлю «білої» школи та займає кабінет заступника директора з виховної роботи (площа вістебюля) та підсобне приміщення на першому поверсі для збереження підручників.
З 1992 року по 2009 рік бібліотечний фонд майже не поповнювався новими надходженнями художньої літератури. На періодику – газети і журнали – виділялися мізерно малі кошти. В основному фонд художньої літератури поповнювався за рахунок розформованих бібліотек підприємств м.Ізюм. Це бібліотеки заводів ІТРЗ, ІОМЗ, ІЗОС. Значна кількість літератури в нас для 5-8 класів, в належному стані література ще за радянських часів видання. Література для молодших класів початкової школи застаріла, книжечки тоненькі, за правилами бібліотеки, вони повинні списуватися кожний рік, але ми їх не списуємо, бо відсутнє надходження. А зазвичай найактивніші читачі – це учні молодших класів. Поповнюється на незначну кількість примірників фонд літератури для початківців лише за рахунок загальношкільної акції «Подаруй книгу бібліотеці».
Наразі навчальні програми змінилися, а література майже не поступає (за останні 3 роки за бюджетні кошти фонд поповнився на ????? примірники, що складає 4,6% на одного учня), тому залишається дефіцитом програмована література. Стан забезпечення підручниками учнів НВК, в основному, коливається в межах від 93-96%. Значну допомогу надає відділ освіти у забезпеченні підручниками за рахунок обміну між школами району.
В словнику стоять поруч слова, що різняться за змістом: банк, біржа, бібліотека. А давайте замислимося, а можливо, бібліотека – це свого роду банк? Банк, котрий ніколи не збанкрутує, бо те що вкладено в нього, не може не повернутися безцінним капіталом – рівнем культури і знань всього нашого суспільства.
| 