В українського народу існує багато забутих, старих традицій. Одне із таких традицій «Закосичення» ми вирішили відновити під час весняного свята у групі старшого дошкільного віку.

До 5-6 років дівчата жили безтурботним життям: бігали, гралися, розважалися і волосся не заплітали, але настав час, коли дівчинка ставала помічницею, їй довіряли якусь роботу, залучали до родинних справ, турбот. Дівчинці вже заважало розпущене волосся. Тому треба було його підбирати, а точніше – заплітати. Та не міг наш народ не відзначити такої події в житті дівчинки. Тому народився гарний, ніжний, дивної краси, великого змісту обряд першого закосичення. Виросли і наші донечки. Час їх закосичити, щоб помічницями для родини були.